Біблійні вірші про Malice: General references

Не будеш нена́видіти брата свого в серці своє́му. Конче вияви неправду свого ближнього, — і не понесеш гріха за нього.

Не будеш мститися, і не будеш нена́видіти синів свого наро́ду. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я — Господь!

Прокля́тий, хто пересуває межу́ свого бли́жнього! А ввесь народ скаже: амі́нь!

Прокля́тий, хто робить блудя́чим сліпого в дорозі! А ввесь народ скаже: амінь!

Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.

вино їхнє — зміїна отру́та і гадю́ча поги́бельна їдь!

І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: „Чи побити їх, чи побити, мій ба́тьку?“

А той відказав: „Не вбивай! Чи ти повбиваєш тих, кого ти взяв до неволі своїм мече́м та своїм списо́м? Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п'ють, і нехай ідуть до свого пана“.

Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

і йому пригото́вив смертельні знаря́ддя, — Він зробить огнистими стріли Свої.

Ото, беззако́ння зачне нечестивий, і завагітні́є безправ'ям, — і породить неправду.

Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку пригото́вив, —

Бо Господь справедливий, кохає Він правду, — праведний бачить обли́ччя Його!

He sitteth in the lurking places of the villages: in the secret places doth he murder the innocent: his eyes are privily set against the poor.

He lieth in wait secretly as a lion in his den: he lieth in wait to catch the poor: he doth catch the poor, when he draweth him into his net.

He croucheth, and humbleth himself, that the poor may fall by his strong ones.

All they that see me laugh me to scorn: they shoot out the lip, they shake the head, saying,

He trusted on the LORD that he would deliver him: let him deliver him, seeing he delighted in him.

But in mine adversity they rejoiced, and gathered themselves together: yea, the abjects gathered themselves together against me, and I knew it not; they did tear me, and ceased not:

With hypocritical mockers in feasts, they gnashed upon me with their teeth.

Let not them that are mine enemies wrongfully rejoice over me: neither let them wink with the eye that hate me without a cause.

For they speak not peace: but they devise deceitful matters against them that are quiet in the land.

Yea, they opened their mouth wide against me, and said, Aha, aha, our eye hath seen it.

Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я в многолю́дді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святко́вого на́товпу.