Біблійні вірші про Judgments: Humiliation

Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —

Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.

Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.

Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,

обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,

у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.

Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.

І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,

Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.

Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!

Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!

Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —

пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́

Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.

Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.

І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,

і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.

І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.

Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —

душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.