Біблійні вірші про Death: Of the wicked

Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —

то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!

Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,

діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.

А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,

та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.

він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.

Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,

східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...

Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.

¶ A Psalm of David. Fret not thyself because of evildoers, neither be thou envious against the workers of iniquity.

Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,

Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.

Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.

I have seen the wicked in great power, and spreading himself like a green bay tree.

Yet he passed away, and, lo, he was not: yea, I sought him, but he could not be found.

не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!

Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —