Перейти до вмісту

God

11,427 віршів · 2 членів родини

Вірші, що згадують God

Фільтрувати за книгою
  1. І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю на оча́х поган, щоб бути їм Богом. Я — Господь!“

  2. Оце постанови, і уста́ви та зако́ни, що дав Госпо́дь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сіна́йській горі через Мойсея.

  3. І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:

  4. „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обі́тницю Богові за твоєю оці́нкою душ для Господа,

  5. А якщо буде худоба, що з неї прино́сять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.

  6. А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,

  7. А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оціну́є його чи то добре, чи недобре. Як оціну́є його священик, так стане.

  8. А якщо хтось посвятить Господе́ві з поля своєї посілости, то буде оці́нка твоя посівом його, — по́сів хомера ячме́ню за п'ятдеся́т шеклів срібла.

  9. І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закля́ття, — для священика буде посілість ним.

  10. А якщо він посвятить Господе́ві поле купі́влі своєї, що не з поля посілости його,

  11. то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.

  12. Тільки перворі́дного в худобі, що визнане, як перворі́дне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господе́ві воно!

  13. Тільки ко́жне закля́ття, що люди́на заклене́ Господе́ві зо всього, що його, — від люди́ни, і худоби, і від поля його посілости, не буде про́дане й не буде ви́куплене, — воно найсвятіше для Господа.

  14. А всяка десятина з землі, з насіння землі, з пло́ду дерева, — Господе́ві воно, святощі для Господа!

  15. А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що пере́йде під палицею, — десяте буде святість для Господа.

  16. These are the commandments, which the LORD commanded Moses for the children of Israel in mount Sinai.

  17. I Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині в скинії заповіту першого дня другого місяця, другого року від ви́ходу їх з єгипетського кра́ю, гово́рячи:

  18. як Госпо́дь наказав був Мойсеєві. І він перелічив їх у Сінайській пустині.

  19. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

  20. І зробили Ізраїлеві сини, — згідно зо всім, як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили вони.

  21. Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи:

  22. А Левити не перелічені серед Ізраїлевих синів, як Господь наказав був Мойсеєві.

  23. І Ізра́їлеві сини зробили все, що Господь наказав був Мойсеєві, — так вони таборува́ли за прапора́ми своїми, і так руша́ли кожен за своїми родами при домі своїх батьків.

  24. А оце наща́дки Ааро́нові та Мойсеєві в дні, коли Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі.

  25. Та помер Надав та Авігу перед Господнім лицем, коли вони прине́сли були чужий огонь перед Господнім лицем у Сінайській пустині, а синів у них не було. І були священиками Елеазар та Ітамар за життя батька свого Ааро́на.