Від Луки 19:14-38
14
Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.
15
І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.
16
І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.
17
І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.
18
І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.
19
Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.
20
І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
21
Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.
22
І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
23
Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“
24
І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.
25
І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.
26
Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
27
А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.
28
А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
29
І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,
30
наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
31
Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.
32
Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
33
А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“
34
Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.
35
І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
36
Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.
37
А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
38
кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“
Settings