Йов вирішує гірко скаржитися

Йов 7:11-16

Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в у́тиску духа свого, нарікати я буду в гірко́ті своєї душі:

Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив?

Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“,

то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене

І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості.

Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні!