Йов 31:21-40
21
Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —
22
хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!
23
Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.
24
Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“?
25
Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
26
Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,
27
то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —
28
це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
29
Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?
30
Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.
31
Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“
32
Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.
33
Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?
34
Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.
35
О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.
36
Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?
37
Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.
38
Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,
39
якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —
40
то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися.
Settings