Йов 20:4-18
4
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
Settings