TRV
Йов 14:1-12
1
Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:
2
вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.
3
І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!
4
Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!
5
Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —
6
відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.
7
Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;
8
якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,
9
то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!
10
А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?
11
Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,
12
так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.
Settings