Ісая 33:7-12

Відчай і Божа обітниця суду

Ісая 33:7-12
7
Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать, гірко плачуть прові́сники миру.
8
Биті дороги поро́жніми стали, нема мандрівця́ на дорозі! Він зламав заповіта, знева́жив міста́, злегковажив люди́ну.
9
Сумує та слабне земля, засоро́мився й в'яне Лива́н, став Саро́н немов пу́ща, Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли.
10
Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь, нині просла́влюсь, нині буду возне́сений!
11
Заваготі́єте сіном, стерню́ ви породите; дух ваш — огонь, який вас пожере́.
12
І стануть наро́ди за місце палі́ння вапна́, за терни́ну потя́ту, і будуть огнем вони спа́лені.
Читати повний розділ 33
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Reading Width 45 chars

Options