До євреїв 10:23-39
23
Трима́ймо непохи́тне визна́ння надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
24
І уважаймо один за одни́м для заохо́ти до любови й до добрих учинків.
25
Не кидаймо збору свого, як то зви́чай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
26
Бо як ми грішимо́ самові́льно, одержавши пізна́ння правди, то вже за гріхи не знахо́диться жертви,
27
а страшливе якесь сподіва́ння су́ду та гнів палю́чий, що має пожерти противників.
28
Хто відкидає Зако́на Мойсея, такий немилосердно вмирає „при двох чи трьох свідках“, —
29
скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
30
Бо знаємо Того, Хто сказав: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. І ще: „Господь буде судити наро́да Свого“!
31
Страшна́ річ — упасти в руки Бога Живого!
32
Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу стражда́нь.
33
Ви були́ то видо́вищем зневаги й знуща́ння, то були́ учасниками тих, що жили́ так.
34
Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабу́нок свого майна́ прийняли́ з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно немину́ще та краще.
35
Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагоро́ду вона.
36
Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.
37
Бо ще „мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, при́йде й бари́тись не бу́де!“
38
А „праведний житиме вірою“. І: „Коли захитається він, то душа Моя його не вподо́бає“.
39
Ми ж не з тих, хто хитається на заги́біль, але віруємо на спасі́ння душі.
Settings