Особисте звернення Павла та його любов

До галатів 4:12-20

Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!

І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,

ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!

Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!

Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?

Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.

То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.

Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!

Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.