Християнська свобода та збудування

23

Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!

24

Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!

25

Їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —

26

Бо „Господня земля, і все, що на ній“!

27

Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.

28

Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!

29

Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?

30

Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?

31

Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!

32

Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,

33

як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.