Псалми56

Благання про милість серед утисків

Not included as a separate verse in this translation.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!

Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.

Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. Се́ла. Бог пошле Свою милість та правду Свою

на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів, що лю́дських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стрі́ли, а їхній язик — гострий меч.

Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею!

Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх, душу мою нахи́лили, вони ви́копали вовчу яму для мене, — і попа́дали в неї самі! Се́ла.

Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе!

Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́!

Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед наро́дів, я буду співати Тобі між племе́нами,

бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар!

Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею!

Use ← → arrow keys to navigate