До ефесян2

Життя в гріху та духовна смерть

І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,

в яких ви колись проживали за звича́єм віку цього́, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухня́них,

між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думо́к, і з природи були дітьми́ гніву, як і інші, -

Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,

і нас, що мертві були через прогріхи, оживив ра́зом із Христом, — спасені ви благода́ттю, -

і ра́зом із Ним воскресив, і ра́зом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,

щоб у наступних віках показати безмірне багатство благода́ті Своєї в до́брості до нас у Христі Ісусі.

Бо спасені ви благода́ттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,

не від діл, щоб ніхто не хвалився.

Бо ми — Його тво́риво, ство́рені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготува́в, щоб ми в них перебува́ли.

Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно „обрізані“ на тілі звуть „необрізаними“,

що ви того ча́су були́ без Христа, відлучені від громади ізра́їльської, і чужі заповітам обі́тниці, не мавши надії й без Бога на світі.

А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були́, стали близькі́ Христовою кров'ю.

Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував середи́нну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом, -

Він Своєю наукою знищив Зако́на заповідей, щоб з обох збудувати Собою одно́го ново́го чоловіка, мир чинивши,

і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.

І, прийшовши, „Він благовісти́в мир вам, далеким, і мир близьки́м“,

бо обоє Ним маємо при́ступ у Дусі однім до Отця.

Отже, ви вже не чужі й не прихо́дьки, а співгорожа́ни святим, і домашні для Бога,

збудовані на основі апо́столів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,

що на ньому вся буді́вля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,

що на ньому і ви ра́зом будуєтеся Духом на оселю Божу.

Use ← → arrow keys to navigate