Біблійні вірші про Vanity

Тобі було показане це, щоб ти пізнав, що Господь — Він Бог, і нема іншого, окрім Нього.

І не́хтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батька́ми, і свідо́цтва Його, що засві́дчив на них, і пішли за гидо́тою й марно́тами, та за наро́дами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.

Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні!

Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?

Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!

Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“

Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

Коли кли́чу, — озвися до мене, Боже правди моєї, Ти про́стір для мене робив у тісноті́ ... Помилуй мене, і почу́й молитву мою!

Бо Господь справедливий, кохає Він правду, — праведний бачить обли́ччя Його!

Доки, Господи, бу́деш мене забувати наза́вжди, доки будеш ховати від ме́не обличчя Своє?

Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,

Одно́го прошу́ я від Господа, буду жадати того́, — щоб я міг пробува́ти в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробува́ти!

Тому кожен побожний відпові́дного ча́су молитися буде до Тебе, і навіть велика нава́ла води не дося́гне до нього!

Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!

Блаженна люди́на, що Бога вчинила своєю тверди́нею, і не зверта́лась до пи́шних та тих, що вони до неправди схиляються!

Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чу́да й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численні́ше, щоб можна його розпові́сти.

справедливість Твою не ховав я в сере́дині серця свого, про вірність Твою та спасі́ння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібра́нні.

Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його!

Give us help from trouble: for vain is the help of man.

Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.

Therefore their days did he consume in vanity, and their years in trouble.

тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“

¶ Turn away mine eyes from beholding vanity; and quicken thou me in thy way.

¶ SAMECH. I hate vain thoughts: but thy law do I love.