Біблійні вірші про Light: Figurative and symbolic

Удень сонце не буде тобі вже за світло, і не буде світити тобі місяць за ся́йво, бо бу́де тобі вічним світлом Госпо́дь, а твій Бог — за окра́су твою!

Не за́йде вже сонце твоє, і місяць твій вже не схова́ється, бо бу́де тобі вічним світлом Госпо́дь, і дні жало́би твоєї покі́нчаться!

І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.

А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.

Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.

Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.

Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.

Суд же такий, що світло на світ прибуло́, люди ж те́мряву більш полюбили, як світло, — лихі бо були́ їхні вчинки!

Бо кожен, хто робить лихе, нена́видить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.

А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони“.

І сказав їм Ісус: „Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас те́мрява не обгорну́ла. А хто в те́мряві ходить, не знає, куди він іде.

Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали“. Промовивши це, Ісус відійшов, і схова́вся від них.