Біблійні вірші про Lawsuits

Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?

Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,

щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.

Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.

Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга !

Чи посміє хто з вас, маючи справу до іншого, су́дитися в неправедних, а не в святих?

Хіба ви не знаєте, що святі світ судитимуть? Коли ж бу́дете ви світ судити, то чи ж ви негі́дні судити незначні справи?

Хіба ви не знаєте, що ми будем судити анголі́в, а не тільки життє́ве?

А ви, коли маєте суд за життєве, то ставите суддями тих, хто нічо́го не значить у Церкві.

Я на сором це вам говорю́. Чи ж між вами немає ні о́дного мудрого, щоб він міг розсуди́ти між братами своїми?

Та брат су́диться з братом, — і то перед невірними!

Тож уже для вас сором зовсі́м, що суди́ між собою ви маєте. Чому краще не те́рпите кривди? Чому краще не маєте шкоди?

Але ви самі кривду чините та обдираєте, та ще братів.