Skip to content

Біблійні вірші про Immortality: General references

119 віршів · 1 аспект

Вірші про General references

Фільтрувати за книгою
  1. „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?

  2. Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в!

  3. Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вион будуть розча́влені!

  4. Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди.

  5. Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості!

  6. То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.

  7. Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.

  8. „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

  9. Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

  10. не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

  11. Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

  12. і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

  13. I said, O my God, take me not away in the midst of my days: thy years are throughout all generations.

  14. Of old hast thou laid the foundation of the earth: and the heavens are the work of thy hands.

  15. They shall perish, but thou shalt endure: yea, all of them shall wax old like a garment; as a vesture shalt thou change them, and they shall be changed:

  16. But thou art the same, and thy years shall have no end.

  17. The children of thy servants shall continue, and their seed shall be established before thee.

  18. Хвали, душе моя, Господа,

  19. хвалитиму Господа, поки живу́, співатиму Богу моє́му, аж поки існую!

  20. бо не буде ж шео́л прославля́ти Тебе, смерть не буде Тебе вихваля́ти. Не мають надії на правду Твою ті, хто схо́дить до гро́бу.

  21. Живий, тільки живий — Тебе сла́вити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголо́сить про правду Твою!

  22. І багато-хто з тих, що сплять у зе́мному по́росі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.

  23. А розумні будуть ся́яти, як світила небозво́ду, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків.

  24. І підійшов ось один, і до Нього сказав: „Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?“

  25. Він же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Само́го. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді“.