Захарія 11:11-17
11
І він зла́маний був того дня, і пізнали покупці́ отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.
12
І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших оча́х, дайте платню́ Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню́ відва́жили — тридцять срібнякі́в.
13
І промовив до мене Господь: Кинь її ганчаре́ві, ту славну ціну́, що вони оціни́ли Мене! І Я взяв оті тридцять срібнякі́в, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря́.
14
І зламав Я Свого кия другого, „Згоду“, щоб зламати брате́рство між Юдою та між Ізраїлем.
15
І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаря́ддя пастуха нерозумного.
16
Бо ось Я настановлю́ па́стиря на землі, — він загу́блених не відві́дає, розпоро́шеного не буде шукати, і зла́маної не вилікує, стоячої не годува́тиме, а м'ясо ситої їстиме, і ра́тиці їхні поламає.
17
Горе негідному па́стиреві, який покида́є ота́ру! Меч на раме́но його та в його́ праве око: конче всохне раме́но йому, і конче стемні́є його́ праве око!“
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання
Settings