Невдача привілейованого юдея

17

Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом,

18

і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну,

19

і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві,

20

вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні.

21

Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш!

22

Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство!

23

Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну!

24

Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано.

25

Обрі́зання кори́сне, коли виконуєш Зако́на; а коли ти пересту́пник Зако́ну, то обрі́зання твоє стало необрі́занням.

26

Отож, коли необрізаний зберігає постанови Зако́ну, то чи не порахується його необрізання за обрізання?

27

І необрізаний з природи, виконуючи Зако́на, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писа́нням і обрі́занням?

28

Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,

29

але той, що є юдей потаємно, духо́во, і обрі́зання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала́ не від людей, а від Бога.