Надія на Бога серед покарання
8
А тепер на що́ маю наді́ятись, Господи? Надія моя — на Тебе вона!
9
Від усіх моїх про́гріхів ви́зволи мене, не чини мене по́сміхом для нерозумного!
10
Занімі́в я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив, —
11
забери Ти від мене Свій до́торк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь.
12
Ти караєш люди́ну докорами за беззако́ння, Ти знищив, як міль, прива́бність її, — кожна люди́на — направду марно́та! Се́ла.
Settings