Псалми 118:81-104
81
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання