Skip to content
Приповісті 6:20-35

Приповісті 6:20-35

20
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Options