Наміри Павла: Тимофій та Епафродит

19

Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

20

Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.

21

Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.

22

Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.

23

Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.

24

Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.

25

Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,

26

бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.

27

Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

28

Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.

29

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

30

бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.