Від Луки 22:39
Показано вірш 39 із навколишнім контекстом.
36
„А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
37
Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.
38
І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“
39
І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.
40
А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.
41
А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,
42
благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання