TRV
Ісус Навин 8:18-29
18
І сказав Господь до Ісуса: „Простягни́ списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам“. І простягну́в Ісус списа́, що в руці його, до міста.
19
А за́сідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягну́в свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули́ його, і поква́пилися та й підпалили те місто огнем.
20
І оберну́лися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним.
21
А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що за́сідка здобула́ те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей.
22
А ті повихо́дили з міста навпере́йми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позоста́лося з них нікого, хто врятувався б чи втік.
23
А айського царя вони схопи́ли живого, і привели́ його до Ісуса.
24
І сталося, як покінчи́в Ізраїль забивати всіх айських ме́шканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попа́дали вони від ві́стря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його ві́стрям меча.
25
І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські ме́шканці.
26
А Ісус не опуска́в своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закля́ттям усіх айських ме́шканців.
27
Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізра́їль за словом Господа, що наказав був Ісусові.
28
І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.
29
А айського царя повісив на дереві аж до вечі́рнього ча́су. А коли сонце захо́дило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І наки́дали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.
Settings