TRV
Йов 6:1-7
1
А Йов відповів та й сказав:
2
„Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,
3
то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!
4
Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...
5
Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?
6
Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?
7
Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.
Settings