TRV
Буття 32:22-32
22
І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.
23
І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.
24
І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.
25
І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.
26
І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.
27
І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.
28
І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.
29
І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.
30
І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.
31
І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.
32
І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.
Settings