1 до Тимофія 1:5
Показано вірш 5 із навколишнім контекстом.
2
до Тимофі́я, щирого сина за вірою: благода́ть, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого!
3
Як я йшов у Македо́нію, я тебе вблага́в був позостатися в Ефе́сі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,
4
і не зверта́ти уваги на ви́гадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки́, ніж збудува́ння Боже, що в вірі воно.
5
Ціль же нака́зу — любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.
6
Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомо́вність, —
7
вони забажали бути вчителями Зако́ну, — та не розуміли ні того, що́ говорять, ні про що запевня́ють.
8
А ми знаємо, що добрий Зако́н, коли хто зако́нно вживає його,
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання