Біблійні вірші про Sower

блаженний той муж, що сагайдака́ свого ними напо́внив, — не бу́дуть такі посоро́млені, коли в брамі вони говори́тимуть із ворога́ми!

Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.

Хто вважає на вітер, не буде той сі́яти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.

Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорну́ху й не кидає кмин, не розсіва́є пшеницю та просо й ячмінь на озна́ченім місці, а жито в ме́жах її?

Блаженні ви, сівачі понад всякими во́дами, що відпуска́єте ногу воло́ві й ослові на волю!

А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й коло́сся, а зе́рно не видасть муки́, коли ж видасть, чужі поковта́ють її.

Сійте собі на справедливість, за ми́лістю жніть, орі́те собі перелі́г, бо час наверну́тись до Господа, ще поки Він при́йде і правду лине́ вам доще́м.

І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи:

І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.

Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;

а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.

А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.

Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.

„Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.

І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.

Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;

а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.

А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.

Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.

І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,

щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“

І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

Сіяч сіє слово.