Біблійні вірші про Gadarenes

І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.

І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“

А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.

І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.

А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.

Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.

І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

І на другий бік моря вони прибули́, до землі Гадари́нської.

І як вийшов Він із чо́вна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних пече́р, що мав духа нечистого.

Він ме́шкання мав у гроба́х, і ніхто й ланцюга́ми зв'язати не міг його,

бо часто кайда́нами та ланцюга́ми в'язали його, але він розривав ланцюги́ та кайда́ни торо́щив, — і ніхто не міг угамува́ти його.

І він повсякча́с перебува́в день і ніч у гроба́х та в гора́х, — і кричав, і бився об камі́ння.

А коли він Ісуса побачив здале́ка, то прибіг, і вклонився Йому,

і закричав гучни́м голосом, кажучи: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Богом Тебе заклинаю, — не муч Ти мене!“

Бо сказав Він йому: „Вийди, ду́ше нечистий, із люди́ни!“

І запитав Він його: „Як тобі на ім'я́?“ А той відповів: „Леґіо́н мені йме́ння — багато бо нас“.

І він Його ду́же просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

Пасся ж там на горі гурт великий свине́й.

І просилися де́мони, кажучи: „Пошли нас у свине́й, щоб у них ми ввійшли“.

І дозволив Він їм. І повихо́дили духи нечисті, і в свиней увійшли́. І гурт кинувся з кручі до моря, — а було зо дві тисячі їх — і вони потопилися в морі.

А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повихо́дили люди побачити, що́ сталось.

І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіо́на, убра́ний сидів, і при умі, — і полякались вони.

Самови́дці ж їм розповіли́, що́ сталося з тим біснуватим, також про свиней.

І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю.

А як Він сів до чо́вна, то біснуватий став просити Його, щоб залиши́тися з Ним.