- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
Біблійні вірші про Continents: General references
Вірші про General references
І сказав Бог: „Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний“. І сталося так.
І назвав Бог суходіл: „Земля“, а місце зібра́ння води назвав: „Море“. І Бог побачив, що добре воно.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,