Біблійні вірші про Barnabas: Called Jupiter

І Варнаву вони звали Зе́всом, а Герме́сом Павла, бо він провід мав у слові.

А жрець Зе́вса, що святиня його перед містом була, припрова́див бики та вінки до воріт, та й з наро́дом прино́сити жертву хотів.

Та коли про це почули апо́столи Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між наро́д, кричачи

та говорячи: „Що́ це робите, люди? Таж і ми такі самі смерте́льні, подібні вам люди, і благовістимо́ вам, — від оцих ось марно́т наверну́тись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.

За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежка́ми своїми,

але́ не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи́, та напо́внював їжею й радощами серця наші“.

І, говорячи це, зале́две спинили наро́д не приносити їм же́ртов.