Біблійні вірші про Anointing

I have found David my servant; with my holy oil have I anointed him:

With whom my hand shall be established: mine arm also shall strengthen him.

The enemy shall not exact upon him; nor the son of wickedness afflict him.

And I will beat down his foes before his face, and plague them that hate him.

підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?

Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.

Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.

І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, аляба́строву пляшечку мира принесла,

і, припавши до ніг Його зза́ду, плачучи́, почала обливати слізьми́ Йому ноги, і воло́ссям своїм витирала, но́ги Йому цілувала та миром масти́ла.

А Марія взяла літру мира, — з найдоро́жчого на́рду паху́чого, і намасти́ла Ісусові но́ги, і воло́ссям своїм Йому но́ги обтерла. І пахощі мира наповнили дім!

І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріо́тський, що мав Його видати:

„Чому мира оцього за триста дина́рів не про́дано, та й не ро́здано вбогим?“

А це він сказав не тому́, що про вбогих журився, а тому́, що був зло́дій: він мав скриньку на гроші, — і крав те, що вкида́ли.

І промовив Ісус: „Позостав її ти, — це вона на день по́хорону заховала Мені.