До римлян 11:22-36
22
Отже, бач до́брість і суво́рість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе до́брість Божа, коли перебу́деш у до́брості, коли ж ні, то й ти бу́деш відтя́тий.
23
Та й вони, коли не зоста́нуться в невірстві, прище́пляться, бо має Бог силу їх знов прищепи́ти.
24
Бо коли ти відтя́тий з оливки, дикої з природи, і проти природи заще́плений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прище́пляться до своєї власної оливки?
25
Бо не хо́чу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, — щоб не були́ ви високої думки про себе, що жорстокість ста́лась Ізраїлеві поча́сти, аж поки не вві́йде повне число поган,
26
і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова,
27
і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“
28
Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців.
29
Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні.
30
Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух,
31
так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані.
32
Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх.
33
О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!
34
„Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
35
Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“
36
Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амі́нь.
Settings