TRV
Псалми 77:1-9
1
Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст, —
2
нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
3
Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
4
того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
5
Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
6
щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
7
І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
8
І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
9
Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
Settings