Молитва пригніченого й виснаженого
2
Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
3
Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
4
Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
5
Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
6
Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
7
Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
8
Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
9
Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
10
І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
11
через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
12
Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
Settings