Приповісті 17:24
Показано вірш 24 із навколишнім контекстом.
21
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
22
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
23
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
24
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
25
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
26
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
27
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
Settings