Від Марка 6:45-52
45
І зараз звелів Своїм у́чням до чо́вна сідати, і на то́й бік попли́нути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить наро́д.
46
І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на го́ру.
47
А як вечір настав, чо́вен був серед моря, а Він Сам один на землі.
48
Коли ж Він побачив, як вони веслува́нням мордуються, — бо вітер їм був супроти́вний, — о четвертій сторо́жі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи́, і хотів їх минути.
49
А вони, як побачили, що йде Він по морю, поду́мали, що то мара́, та й стали кричати,
50
бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: „Будьте смілі, — це Я, не лякайтесь!“
51
І ввійшов Він у чо́вен до них, і вітер затих. А вони здивувалися ду́же в собі,
52
бо не зрозуміли чуда про хліби́, бо серце їхнє було затверділе.
Settings