Від Луки 10:25-32
25
І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“
26
Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“
27
А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.
28
Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
29
А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
30
А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.
31
Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
32
Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання