Контраст між колишнім співчуттям і теперішнім нещастям

Йов 30:25-31

Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?

Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.

Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,

ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.

Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,

моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.

І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.