TRV
Буття 11:1-9
1
І була́ вся земля — одна мова та слова́ одні.
2
І сталось, як руша́ли зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
3
І сказали вони один о́дному: „Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!“ І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна́ була їм за вапно.
4
І сказали вони: „Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпоро́шилися по поверхні всієї землі“.
5
І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
6
І промовив Господь: „Один це наро́д, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
7
Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один о́дного“.
8
І розпоро́шив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто.
9
І тому то на́звано ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Settings