Єзекіїль 18:1-11
1
І було́ мені слово Господнє таке:
2
„Що́ це вам, що ви складаєте припові́стку на Ізраїлеву землю, говорячи: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“
3
Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не бу́дете вже складати тієї припові́стки в Ізраїлі!
4
Тож усі душі Мої: як душа ба́тькова, так і душа синова — Мої вони! Душа, що грішить, — вона помре.
5
А чоловік, коли він справедливий, і робить право та справедливість,
6
на гора́х жертве́нного не їсть, і очей своїх не зводить до божкі́в Ізраїлевого дому, і жі́нки свого ближнього не занечищує, а до жінки в ча́сі її нечистоти́ не набли́жується,
7
і ніко́го не тисне, боржникові заста́ву його конче зверта́є, грабу́нку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,
8
на ли́хву не дає, а відсотків не бере, від кривди відверта́є руку свою, чинить правдивий суд поміж чоловіком та чоловіком,
9
уста́вами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, — справедливий такий конче буде жити, говорить Господь Бог!
10
А як поро́дить він сина наси́льника, що кров проливає, і робить хоч тільки одне з того,
11
чого він усього того не робив, а також на гора́х жертве́нне їв, і жінку свого ближнього занечи́щував,
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання
Settings