Біблійні вірші про Sadducees: Persecute the apostles

А коли промовляли вони до наро́ду оце́, до них приступили священики, і вла́да сторожі храму й саддукеї,

обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.

І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.

А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,

і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.

Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

„Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.

Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.

А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“

Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.

Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.

Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.

Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

„Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.

Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!

Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.

Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.

А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.

Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?