Біблійні вірші про Net

І Він каже до них: „Ідіть за Мною, — Я зроблю́ вас ловця́ми людей!“

І вони зараз покинули сі́ті, та й пішли вслід за Ним.

І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, — Зеведе́євого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведе́єм, їхнім ба́тьком, що ла́годили свого не́вода в чо́вні, — і покликав Він їх.

Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.

А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.

А Він їм сказав: „Закиньте не́вода право́руч від чо́вна, то й зна́йдете!“ Вони кинули, — і вже не могли його витягнути із-за бе́злічі риби.

Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: „Це ж Госпо́дь!“ А Си́мон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе оде́жину, — бо він був наги́й, — та й кинувся в море.

Інші ж учні, що були недалеко від берега — якихось ліктів з двісті — припливли чо́вником, тягнучи не́вода з рибою.

А коли вони вийшли на землю, то бачать розло́жений жар , а на нім рибу й хліб.

Ісус каже до них: „Принесіть тієї риби, що оце ви влови́ли!“

Пішов Си́мон Петро та й на землю ви́тягнув не́вода, повного риби великої, — сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, — не продерся проте не́від.