До римлян 7:7-13

Призначення та доброта закону

До римлян 7:7-13
7
Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.
8
Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.
9
А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
10
а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
11
бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.
12
Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
13
Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.
Читати повний розділ 7
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Reading Width 45 chars

Options