Псалми 88:2-38
2
Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
3
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
4
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
5
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! Се́ла.
6
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
7
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
8
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
9
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
10
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
11
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
12
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
13
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
14
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
15
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
16
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
17
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
18
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
19
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
20
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
21
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
22
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
23
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
24
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
25
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
26
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
27
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
28
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
29
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
30
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
31
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
32
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
33
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
34
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
35
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
36
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
37
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
38
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. Се́ла.
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання