Псалми 77:56-67
56
Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
57
і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
58
І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
59
Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
60
і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
61
і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
62
І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
63
його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
64
його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
65
Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
66
і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
67
Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання