Довіра до Бога у виправданні
17
Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
18
уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
19
У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
20
Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, Се́ла, бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
21
во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
22
його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
23
Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
24
А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
Settings